Kuratorinnenführung mit Iryna Kurhanska

Kuratorin Iryna Kurhanska führt durch die Ausstellung gestures of archiving. | Кураторка Ірина Курганська проведе екскурсію виставкою «Жести архівування».

‍

Diese Führung findet auf Ukrainisch statt. | Екскурсія відбуватиметься українською мовою.

‍

‍

Архів — це завжди вид сховища, форма зберігання, упорядкування, структурування,пам'яті. Архіви формують наше сьогодення. Це місця знань, які закріплюютьвладні відносини і формують нашу колективну пам’ять. 

…

Ідилічна долина між містами Швац і Бух (Тіроль) колисьбула місцем нацистського табору примусової праці. Люди, інтерновані туди в 1944 році, змушені були працюватина нацистську військову промисловість у жахливих умовах під землею в сусіднійшахті. Наприкінці війни ця територія була оголошена частиною французькоїокупаційної зони, а табір став табором денацифікації, названим “Орадур" назгадку про маленьке французьке село, яке було зруйноване, а його мешканці вбитітанковою дивізією СС "Das Reich" у 1944році.

Високопоставлені нацисти, багато з яких були місцевимижителями, були серед тих, кого утримували у Шваці в денацифікаційному таборіОрадур. У 1948 році Орадур перетворився на "Сент-Маргаретен" — табір для біженців, переважно з Центральної, Східної та ПівденноїЄвропи. З 1954 до 1980-х років бараки слугували житлом для бідних сімей зіШвацу та околиць. Решта бараків були знесені наприкінці 1980-х років.

Сьогодні, окрім кітчевого пейзажного тла, схожого натірольську туристичну брошуру, мало що вказує на те, що це місце має історію.2015 року в місті Швац встановили іржаво-коричневу стелу з вирізаною на нійназвою "Орадур". Те, що на стелірозмістили саме цей напис, зміщує і переносить звірства, що відбувалися тут, убільш віддалене місце, Орадур-сюр-Глан. Наш погляд спрямований на Францію, намісце жертв, а не на місце злочинців, яке розташоване тут.

"Орадур" репрезентує багато місць іподій у світі. Це порушує питання про те, що ми хочемо пам'ятати? Щоє видимим, а що ні? Як ми переходимо від пам'яті до політичногоуявлення і від уявлення до політичної дії? Защо ми беремо на себе відповідальність, а точніше: за який наратив історії миготові нести відповідальність?^[1]

‍

…

Важливим аспектом виставки "gestures of archiving" є встановлення зв'язку між мистецькою практикою та дослідженнямив міжнародному контексті, а також звернення до локальних питань, пов'язаних зкультурою пам’яті.

Запрошені художники Андрій Достлєв (Україна), Оля Федорова (Україна), Томас Хайзе (Німеччина), НікітаКадан (Україна), Едуардо Молінарі (Аргентина), Ізабель Петерханс (Швейцарія),Сімона Шьонетт (Австрія), Естер Штраус (Австрія), Міріам Візацкі (Німеччина) та Клер Вафель (Німеччина) демонструють у своїх роботахрізні підходи та методи, досліджуючи форми культури пам’яті, історії, політикита території.

Вони розповідають множинну історію з різнихсоціальних, культурних і політичних контекстів, охоплюючи спектр від місцевого Vergangenheitsbewältigung(процеспримирення з минулим), пошуківвизнання, різних диктатур у світі до нинішньої війни в Україні, і таким чиномдають уявлення про актуальні проблеми нашого сьогодення.

‍

^[1] Пор. Arye Wachsmuth: Tirol: Fehlendes Geschichtsbewusstsein, 19.9.2022,https://www.derstandard.at/story/2000139202165/tirol-fehlendes-geschichtsbewusstsein.